-
1 lord
1. n1) пан; володар; повелитель; владар; добродій2) (the Lord) рел. Господь Богin the year of our Lord — після Різдва Христова; в нашу еру
the Lord's Prayer — молитва господня, «Отче наш»
the Lord's table — вівтар; причастя
3) лорд, пер Англії (титул); член палати лордів4) pl (the Lords) розм. палата лордів5) господар; хазяїн; власник6) магнат, (промисловий) король7) жарт. чоловікlords of creation — людський рід; чоловіки
the Lord Harry — диявол, сатана
Lord bless me! — хай господь милує!, боже мій!
to live like a lord — жити розкішно; немов сир у маслі купатися
to treat smb. like a lord — розкішно пригощати когось; шанобливо приймати когось
as drunk as a lord — п'яний як чіп (як квач, як хлющ)
to act the lord — удавати з себе лорда, бундючитися
2. v1) давати титул лорда2) титулувати (називати) лордом3):to lord it — корчити з себе лорда; командувати
to lord it over smb. — попихати кимсь
* * *I [lxːd] n1) пан; владика, володар; ( the Lord) peл. Господь Богthe Lord 's Prayer — молитва господня, "Отче наш"
the Lord 's Supper — таємна вечеря; причастя, євхаристія
2) (звич. Lord) лорд, пер; член палати лордівthe House of Lords — палата лордів; лорд (почесний титул сина пера, що не дає права бути членом палати лордів); лорд ( у найменуваннях деяких високих постів)
3) (Lord) лорд (титулування перів; ставиться перед титулом); лорд (титулування синів перів; ставиться перед іменем)4) ( my lord) мілорд (звертання до лордів, з боку прислуги); мілорд (звертання до суддів Високого суду правосуддя під час судового засідання; використовується також до суддів-жінок); цepк. ваше преосвященство ( титулування єпископів); ваше високопреосвященство ( титулування архієпископів)5) pl ( the Lords) палата лордів6) icт. хазяїн, власник7) промисловий король; несхв. призвідник, верховод; туз ( у якій-небудь галузі)8) пoeт., чоловікII [lxːd] vthe Lord Harry — диявол, сатана
1) (звич. to lord it) удавати з себе аристократа або володаря; величатися; командувати, розпоряджатися2) надавати титул лорда ( кому-небудь); титулувати, називати лордомIII [lxːd]int Боже!, Бог мій! (виражає подив, досаду, переляк) -
2 lord
I [lxːd] n1) пан; владика, володар; ( the Lord) peл. Господь Богthe Lord 's Prayer — молитва господня, "Отче наш"
the Lord 's Supper — таємна вечеря; причастя, євхаристія
2) (звич. Lord) лорд, пер; член палати лордівthe House of Lords — палата лордів; лорд (почесний титул сина пера, що не дає права бути членом палати лордів); лорд ( у найменуваннях деяких високих постів)
3) (Lord) лорд (титулування перів; ставиться перед титулом); лорд (титулування синів перів; ставиться перед іменем)4) ( my lord) мілорд (звертання до лордів, з боку прислуги); мілорд (звертання до суддів Високого суду правосуддя під час судового засідання; використовується також до суддів-жінок); цepк. ваше преосвященство ( титулування єпископів); ваше високопреосвященство ( титулування архієпископів)5) pl ( the Lords) палата лордів6) icт. хазяїн, власник7) промисловий король; несхв. призвідник, верховод; туз ( у якій-небудь галузі)8) пoeт., чоловікII [lxːd] vthe Lord Harry — диявол, сатана
1) (звич. to lord it) удавати з себе аристократа або володаря; величатися; командувати, розпоряджатися2) надавати титул лорда ( кому-небудь); титулувати, називати лордомIII [lxːd]int Боже!, Бог мій! (виражає подив, досаду, переляк) -
3 Abba
n рел.отець, панотець* * *n1) peл. авва, отче ( про бога)2) цepк. авва ( титулування єпископів у деяких церквах) -
4 Abba
См. также в других словарях:
преосвященний — а, е, церк. 1) Складова частина титулування єпископа. 2) у знач. ім. преосвяще/нний, ного, ч. Єпископ … Український тлумачний словник
преосвященний — 1 прикметник титулування єпископа преосвященний 2 іменник чоловічого роду, істота єпископ … Орфографічний словник української мови
